Модуляція в музиці
Модуляція у музиці – це перехід музичного твору на нову тональність зі зміною чи без зміни ладу. Нова тональність (якщо вона не є паралельною) має інший звуковий склад і тому модуляція часто виражається введенням нових ключових знаків.
Трапляється, що в мелодії випадкових знаків немає, тоді зміну тональності можна розпізнати на слух або під час аналізу гармонії.
Часто при переході в нову тональність використовується домінантсептакорд у супроводі з тонічним акордом.
Що таке модуляція
Модуляція – це зміна, зсув чи перехід в нову тональність у межах одного твору.
Через зміщення тональності (модуляції) з’являтимуться нові знаки альтерації (змінюється звуковий склад).
Модуляція у музиці має подвійне художнє значення.
I. У будь-якому творі є основна тональність, яку можна порівняти із тонікою композиції. Ця тональність є найстійкішою. Решта тональностей протиставляються їй і є нестійкими. При розвитку композиції та переході у нову тональність відчувається незавершеність, необхідність переходу у стійку тональність. Повернення до основної тональності може відбуватися досить швидко або після зміни кількох тональностей.
Можна порівнювати співвідношення тональностей із співвідношенням звуків ладу.
II. Можна порівнювати модуляцію зі зміною забарвлення музичного твору. Кожну тональність, при цьому, можна порівняти з певною «кольоровою гамою» та зміною «кольорового колориту».
Типи модуляції
Основними типами модуляції у музиці є:
– відхилення;
– функціональна модуляція;
– енгармонічна модуляція;
– ладова модуляція;
– зіставлення.
Відхилення – це короткочасний перехід у нову тональність без її закріплення.
Для відхилення характерна мінімальна тривалість та відсутність кадансового закріплення.
У цьому прикладі використовується відхилення До-мажору в ре-мінор і знову повернення в основну тональність.
Модуляція у ширшому сенсі передбачає перехід у нову тональність із її закріпленням.
Функціональна модуляція представляє собою перехід у нову тональність через загальний акорд, який виконує різні функції в основній та новій тональностях. Цей акорд переосмислюється під час переходу в нову тональність.
У цьому прикладі відбувається модуляція з До-мажору в мі-мінор. Загальний акорд будується на VI ступені До-мажору і переосмислюється в мі-мінор, де цей же акорд будується на IV ступені. За ним слідує тонічний акорд мі-мінора.
Енгармонічна модуляція – це більш складніший вид модуляції. Вона використовується коли загальний акорд переосмислюється за структурою енгармонічно.
Модуляція може здійснюватись у далекі за спорідненістю тональності.
Ладова модуляція – зміна ладу із збереженням тоніки, модуляція в однойменну тональність.
Наприклад, перехід з До-мажору в до-мінор.
Часто, під ладовою модуляцією мають на увазі перехід мажорного ладу в паралельний мінор (змінний лад).
Зіставлення – це перехід у нову тональність без підготовки після завершення певної частини твору.
Модуляція в електронній музиці
Слід відрізняти модуляцію як переходу в нову тональність, від модуляції як методу синтезу звуку. Тут я маю на увазі частотну, амплітудну, широтно-імпульсну та інші види модуляції.
Модуляцію, як засіб синтезу звуку, повсюдно використовують у електронної музиці.
Що стосується модуляції, як засобу зміни тональності в рамках одного міксу, то тут справа інакша. Випадки зміни тональності в електронній музиці, особливо танцювальній, доволі рідкісні. Однак не варто думати, що їх зовсім немає. Електронні музиканти завжди шукають нові засоби самовираження.
Модуляція найчастіше зустрічається у класичній та народній музиці.