Що таке леєринг

Леєринг (від англ. layering – нашарування, нашаровувати) – використання принципу накладення тембрів різних інструментів один на одного з метою отримання оригінального, цілісного і більш насиченого звучання.

Леєринг, зазвичай, має на увазі частотний поділ тембрів на кілька смуг: низькі, середні, високі. Однак він може застосовуватися і в інших випадках. Наприклад, поділ за часом (атака і відновлення).

Залежно від цілей, леєринг умовно можна розділити на:

1. леєринг, який використовується для отримання більш «крутого», «жирного» і насиченого звучання

2. Креативний або творчий леєринг, який використовується для створення нового незвичайного звучання

Перший тип леєринга передбачає використання тембрів, що доповнюють один одного. Наприклад, одна лінія баса грає в моно і має більш «чіткий» тембр, а інша – грає в стерео і має широке розмазане звучання (водночас низькі частоти в цієї партії обрізані). При складанні таких партій виходить щільний і водночас широкий звук.

Другому типу леєринга характерне використання абсолютно різних тембрів, що кардинально відрізняються один від одного. Застосовуючи такий леєринг можна домогтися унікального звучання.

Усі відомі саунд продюсери використовують леєринг у своєму продакшні, і він не обмежується тільки гармонійними інструментами (ліди, педи та ін.). Леєринг можна застосувати також і до барабанів. Нашарування або багатошаровість використовується в усьому: бочка (kick), робочий барабан (snare), хлопки (claps), хети (hats) тощо.

Залежно від ритмічного малюнка використовуваних інструментів можна виокремити ще два типи леєринга:

– з однаковим ритмічним малюнком;

– з різними ритмічними малюнками.

У першому випадку кілька інструментів грають одну й ту саму партію і таким чином зливаються воєдино.

У другому варіанті один інструмент змінює інший і робить партію більш різноманітною (наприклад, леєринг баса). Можливе використання обох типів леєринга спільно.

При грамотному використанні леєринга можна домогтися звучання подібного до залізних синтезаторів. Для цього необхідно розуміти основні принципи застосування леєринга.

Основні принципи застосування леєрингу

1. Використання різних звуків (тембрів)

Якщо звуки дуже схожі, то леєринг не дасть потрібного ефекту. Темброве забарвлення інструментів має бути різним. Лише в разі злиття різних тембрів можна отримати по справжньому «жирний» звук.

2. Використання різних інструментів (плагінів)

Різні VSTінструменти мають свої характерні алгоритми роботи. Таким чином, звучання цих інструментів відрізняється. Об’єднуючи тембри різних VST-плагінів, Ви, тим самим, змішуєте звуки, які сформовані різними способами і відповідно мають різне забарвлення. Це призводить до того, що підсумковий тембр виходить ще більш насиченим.

3. Розуміння цілей леєрингу

Ви маєте чітко уявляти собі, якого результату Ви хочете досягти, використовуючи леєринг (зробити звучання цікавішим або насиченішим).

За невмілого використання леєринг може додати зайвого бруду або не дати потрібного ефекту.

Додатковими плюсами леєринга є можливість регулювання гучності кожного шару та окрема їхня обробка.

Леєринг застосовується у всіх сучасних стилях електронної музики (trance, house, techno, dubstep, drum & base та ін.).

Якщо Ви ще не використовуєте леєринг, то Ви відстали від сучасних тенденцій.

Використовуючи леєринг можна домогтися по-справжньому сучасного комерційного звучання.