Тембр звуку

Тембр – це одна з якостей звуку, яка характеризує його колорит або забарвлення.

Тембр звуку є складною характеристикою, оскільки на його формування впливає безліч чинників, таких як: кількість гармонік, рівень гучності кожної окремої гармоніки, перехідні процеси та багато іншого. Аналізуючи тембри різних інструментів, можна вловити явні відмінності в колориті. Можна без особливих зусиль відрізнити звуки рояля і гітари. Це відбувається тому, що кожен інструмент має свій характерний тембр.

Тембр звуку живих інструментів формується за рахунок коливання струни або стовпа повітря, водночас джерело звуку (наприклад, струна) коливається не тільки цілком, а й частинами. У результаті такого процесу формування звуку й утворюються різні тембри (фортепіано, гітара, труба, балалайка тощо).

Різниця тембрів інструментів пов’язана насамперед із кількістю парних і непарних гармонік, які й надають звуку специфічного забарвлення.

Крім того, на тембр звуку впливає рівень гучності кожної окремо взятої гармоніки.

Про те, що таке гармоніки читайте в статті «Що таке гармоніки або обертони».

Важливу роль у формуванні тембру відіграють перехідні процеси (атака, спад, утримання і відновлення).

Крім перерахованого вище, на тембр звуку можуть впливати й інші чинники, наприклад різні види опрацювання (перевантаження, хорус, реверберація тощо).

Для опису характеру тембру зазвичай використовують прикметники: яскравий, дзвінкий, глухий, тьмяний, кришталевий, матовий, темний, насичений та інші.

Електронній музиці притаманне використання тембрів, сформованих на основі таких видів синтезу, як: адитивний і субтрактивний, FM/RM, таблично-хвильовий та інші. Тому можна сказати, що саунд продюсер має практично безмежні можливості для «нарулювання» різноманітних звуків, які значно відрізняються від «живих».

Підбір тембрів відіграє важливу роль для грамотного аранжування та подальшого мікшування треку. Тому варто приділяти особливу увагу синтезу.